-

ASOCIAŢIA CULTURAL-CREŞTINĂ A UCRAINENILOR DIN ROMÂNIA «TARAS ŞEVCENKO»

КУЛЬТУРНО-ХРИСТИЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНЦІВ РУМУНІЇ ім. «ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

marți, 10 iulie 2012

Mantaua lui Gogol - nr. 2/ 2012

 CEI CARE DORESC REVISTA "MANTAUA LUI GOGOL" 
POT SCRIE PE ADRESA DE E-MAIL A REDACŢIEI  ŞI O VOR PRIMI PRIN POŞTĂ
Preţul unui exemplar: 5 lei - plata ramburs

( Revista o puteţi citi gratuit în varianta electronică apăsând pe linkul de mai jos)





sâmbătă, 23 iunie 2012

Concurs profesional de traduceri, ediţia I

M H Traista - lb. rusă - diplomă de participare

M H Traista - lb ucraineană, locul I - text beletristic, locul I - text socio-uman
(Prof, Roman Perasuc, Barduc Marina, M H T, Maria Hoscouc cu fetiţa)

marți, 29 mai 2012

Simpozionul Internațional «Taras Șevcenko – un apostol al neamului ucrainean»



Prezidiu

Imagine din sala

Mihai Hafia Traista și regizorul filmului TARAS - Antonovici Spercia 

pictorul Ioan Bodnar și MHT

M.H.T și jurnalistul satmarean Ioan Vezentan 

Paul Prodaniuc și Mihai Hafia Traista



Paul Prodaniuc și Mihai  Hafia Traista într-o discuție amicală

Poza de grup - participanți la zimpozium

Irina Moisei - redactor șef «Naș holos»

Mihai Hafia Traista 



(de la stânga la dreapta) Mihai Hafia Traista, Taras Șevcenko, Tereza Șendroiu și Irina Moisei



Mihai Hafia Traista între ai săi (Vocile Ronișoarei)



MHT asteptand sa depuna o garoafa la monumentul lui Taras Șevcenko

Recitând din Șevcenko

Corul «Vocile Ronișoarei»




Poza de grup la monumentul Marelui Cobzar

luni, 7 mai 2012

Primăvara poetilor



De la stanga la dreapta: Mihai Hafia Traista, Aurel Maria Baros, Silvia Zabarcenku, Pablo Romaniuc, Iaroslava Kolotelo..






Actrita Doina Ghitescu recitand poezii



Canta Marina Barduk din Odesa (Ucraina)
Canta trupa «Acum» - Dan Vasilescu si Vsevolod Rusnak


Canta ansamblu «Zorea»


vineri, 6 aprilie 2012

Від Бухареста до Києва – філателістична подорож


15 березня у Муніципальному музеї міста Бухарест відбулося урочисте відкриття філателістичної виставки «Від Бухареста до Києва – філателістична подорож». Подія відбулася з нагоди відзначення 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною та Румунією.

Під час заходу була представлена продукція останніх років Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» та «Ромфілателія». Організатором заходу за ініціативи Посольства України в Румунії виступили «Укрпошта» та «Ромфілателія».
У відкритті виставки взяли участь: Тимчасовий повірений у справах України в Румунії В. Котик, державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Б. Ауреску, радник УДППЗ «Укрпошта» Є. Заєць та генеральний директор «Ромфілателія» К. Попеску. Були
присутні також представники дипломатичного корпусу, міністерства культури, представники Музею, Ромфілателії, Міністерства закордонних справ Румунії, Посольства України в Румунії, Укрпошти, журналісти і румунська та українська громадськість міста Бухареста.
Державний секретар у МЗС Румунії Богдан Ауреску своєму виступі привітав ідею реалізації у
2013 році спільного випуску поштових марок між Румунією і Україною:
«Особисто, як румунський дипломат, я був свідком численних важливих моментів у двосторонніх відносинах. Але я радий констатувати сьогодні, що відносини між Бухарестом і Києвом зазнали останнім часом нової висхідної динаміки в результаті ініціатив і заходів обидвох сторін по зміцненню взаємної довіри і співпраці. Цей прогрес є результатом нашої спільної наполегливості і відповідальності щодо значимості відносин між нашими країнами. Україна є найбільшим сусідом Румунїї. Вона має дуже важливе значення у рівнянні регіональної та європейської стабільності та безпеки. Як держава член НАТО та Євросоюзу, Румунія підтримувала і підтримує європейські прагнення України і безпосередньо зацікавлена в продов-
женні її європейського шляху та демократичних реформ.»
Генеральний директор «Ромфілателія» Крістіна Попеску зазначила:
«Румунія і Україна відзначають у цьому році 20-річчя дипломатичних відносин. З цієї нагоди організована ця виставка, урочисте відкриття якої відбулось і в Києві. Експонати,
представлені в рамках двосторонньої філателістичної виставки, долучаються до важливої події:
відзначення 150 років, відколи Бухарест став столицею Румунії.
Виставлені експонати наших колег з «Укрпошти» мають дуже цікаву тематику та дизайн. Ми завжди високо цінили українські філателістичні експонати в рамках міжнародних виставок. Румунські поштові марки посіли минулого року 3 місце на міжнародній виставці у Китаї.
Хочу відмітити той факт, що ми дуже добре співпрацювали з нашими колегами з української пошти. У 2013 році Румунія й Україна здійснять спільний випуск поштових марок».
Представник української пошти Євген Заєць відмітив:
«2012 рік для України особливий. Він ознаменований відзначенням низки ювілейних дат,
серед яких 20-річчя встановлення дипломатичних відносин України з багатьма державами
та 20-річчя сучасних українських поштових марок. Для вітчизняних філателістів айпам’ятнішою датою є 1 березня 1992 року, коли було введено перші поштові марки України після здобуття нашої державної незалежності. Сьогодні українська пошта має честь презентувати громадськості Румунії колекцію українських поштових марок «Запрошуємо до України». Виставка еодноразово експонувалась на міжнародних конкурсах. де отримала високі оцінки глядачів та експертів.
Шановні пані і панове! Цей захід стане запорукою плідного співробітництва між українською та
румунською поштами, а майбутній спільний випуск марок тільки поглибить його.»
Михайло Гафія Трайста

sâmbătă, 24 martie 2012

«Я малюю не те, що бачу, а те, що відчуваю»



Надзаголовок статті неповний. Бо 24 лютого у Культурно-інформаційному центрі, що діє при Посольстві України в Румунії, відбувся не тільки вернісаж картин художника Павла-Михайла Ціфрака з марамороського села Вишня Рівна, а і презентація першого числа Літературного, мистецького і культурного журналу «Mantaua lui Gogol» («Шинель Гоголя»), що його видає Товариство імені Тараса Шевченка, засноване односельчанином художника, письменником Михайлом Трайстою, а ще було представлено сигнальний примірник роману «Несусова сорочка» Павла Романюка (іншого ронянця) у перекладі на румунську мову. 
Та все ж таки центральним моментом події була художня виставка полотен Павла-Михайла Ціфрака, як це відзначив у своєму виступі радник-посланник Посольства України Юрій Вербицький, котрий завідує Культурно-інформаційним центром. Цікавий творчий профіль ронянського художника. Бо, як правило, коли йдеться про талановитого митця пензля, у біографічних довідках про нього (писаних і усних) підкреслюється, що художник змалку, з дитсадка чи початкових класів, мав потяг до малювання (класичний приклад малого Тараса Шевченка!), що вчителі, помітивши цей потяг, всіляко заоохочували його, радили поступити до
художнього училища, а потім до інституту образотворчого мистецтва. Нічого подібного не сталося в житті Павла Михайла Ціфрака, якому 28 лютого виповнилося 33 роки (На многая літа!) – народився 1979 року у Вишній Рівні, а зараз живе і працює в Афінах, столиці Греції.
Узявся він за пензель аж у тридцять літ, після того як пережив тяжке випробування, коли його життя висіло на волосинці і врятувався він тільки з ласки Божої. І Всевишній, дарувавши йому життя, наче звелів заплатити за це красою, втіленою у картинах. Отже, можна сказати, що Павло-Михайло Ціфрак – художник з волі Божої. Чи не тому перед тим, як взятися за пензель і підступити до мольберта, він відчуває якийсь незбагненний внутрішній неспокій (те, що звемо натхненням), навіть не знаючи що воно вийде на полотні.«Я малюю не те, що бачу, а те, що відчуваю», – признається художник. Зображує він переважно пейзажі – дерева й озера на фоні гір, пейзажі зимові, ностальгійні, місячні чи затаєні ночі, і тільки зрідка «абстракції («Ревеляція»).
Потяг художника до пейзажистики, переважно гірської, проникливо «розшифрувала» у своєму слові письменниця Сільвія Забарченко. Вона відзначила, що, живучи, у сонячній Елладі, Павло-Михайло Ціфрак відчуває, мабуть, ностальгію за своїм гірським краєм, Мараморощиною, і з цієї ностальгії народжуються пейзажні картини. Павло-Михайло Ціфрак ще не майстер пензля, але, без сумніву, талановитий художник, який «росте» від картини до картини. Це помітно, якщо поставити їх у хронолічному порядку, і цього свідомий сам їх автор, котрий вимогливо і тверезо ставиться до своїх робіт. Він знає, що творча зрілість ще попереду.
М. МИХАЙЛЮК

miercuri, 7 martie 2012

Ceremonia solemna de depunerea florilor la monumentul lui T. Şevcenko

 Reprezentantii Asociatiei Taras Sevcenko au depus flori la monumentul Marelui Kobzar


http://www.rri.ro/cod.shtml?lang=12&set=3001



Sandu Marius Kopa, Mihai Hafia Traista si Vasile Hosciuc

Відзначення 198-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка



7 березня в парку Херестреу міста Бухарест відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам‘ятника-погруддя Тараса Шевченка. Віддали пошану великому українському поетові та знаменитому художнику співробітники української дипломатичної установи, представники Союзу українців Румунії та місцевої української громади. Святкові заходи присвячені 198-й річниці від дня народження Тараса Шевченка продовжилися у приміщенні Союзу українців Румунії. 

У своїх виступах учасники заходу відзначили об’єднуючий фактор Великого Кобзаря для української нації та її представників, де б вони не проживали. Після церемонії покладання квітів до погруддя Тараса Шевченка, Тимчасово повірений у справах України в Румунії Віорел Котик виступив з наступною промовою: ”Тарас Шевченко був не просто поетом чи художником, який змальовував чи описував якісь події, які супроводжували його життя. Це був геній, який зумів дуже глибоко відобразити душу свого народу, зумів показати його любов до свого рідного, українського. Зумів показати його тривоги, а саме головне, що він, як справжній пророк, зумів окреслити те, до чого ми прагнемо українці все своє життя, він зумів нас об’єднати довкола ніби простих слів, а настільки пророчих і настільки важливих, настільки глибоко вкорінених у наше життя. Він вірив, і нас закликав до того, що у нашій українські хаті буде і правда і сила і воля. Тарас Шевченко - це геній, який вистраждав своє безсмертя, за 47 років життя, 24 років кріпацтва, 10 років заслання заслання у Москальщині, а решта під пильним жандармським оком. Як було такі людині прожити, як було такі людині творити і писати? Мабуть, неймовірно важко разом із тим, він довів, що український геній є безсмертним. Безсмертним є Тарас Шевченко у своїх творах. Я думаю, що практично не можливо знайте у світі української родини у хаті якої не було б священної для нас книги “Кобзаря”. І ще що практично, що “Кобзар” зберігається українцями поруч із біблією та іконами. Це ще одне свідчення про те наскільки глибоке коріння духовне шевченківське знаходиться у нашій душі. Я хотів би також сказати кілька пророчих слів з творчості Шевченка, які й сьогодні й в майбутньому, мабуть, будуть надихати нас на нашу спільну українську справу: “Свою Україну любіть, Любіть її у время люте, В останню тяжкую мінуту, За неї Господа моліть. Любіть Україну!”” 

У своїй промові Іван Робчук, перший заступник голови Союзу українців Румунії наголосив на тому, що поезія Тараса Шевченка об’єднює українців всього світу:”Тарас Шевченко віддав весь свій талант народові. Все своє творче життя він віддав боротьбі за волю і щастя народу. Його поезія є унікальним і неповторним явищем в українській літературі, тому ми, всі українці цілого світу, його поважаємо і радуємось, що ідеали, за які боровся Тарас Шевченко стали сьогодні дійсністю. Слава великому українському поету Тарасові Шевченку!” 

Присутній на культурному заході, поет Іван Ковач прочитав написаний ним вірш присвячений Тарасу Шевченку. Голова Культурно-українського товариства українців Румунії імені “Тараса Шевченка”, письменник Михайло Трайста виступив з есе під назвою “Один Тарас, одна мова, одна Україна”: ”Життєпис Шевченка відомий всім, - життя устелене горем і терпінням, пожертвуване українському народу. Те, що інші з великим трудом намагалися вкласти в параграфи статутів, він кидав в яскравих “вогняних образах своєї поезії.” Його “Кобзар” є для всіх українських поколінь вічне невсихаюче джерело самопізнання і натхнення. Шевченко представив у “Кобзарі” не тільки славу давніх днів. Окрім того він залишив нам найважливіші заповіти. Він кинув своє могуче слово: “Борітеся, поборете! ; він казав: “Учітесь, брати мої!”; він закликав “Обніміте, брати мої, найменшого брата!” – це є безсмертні українські заповіти. Як і кожен, хто не сповнює Христових заповітів не може називатися християнином, так само, кожен з нас, хто не сповнює ці заповіти не може бути українцем. Вчитись – це перший наш обов’язок. Щоб була єдність – то нехай українець любить українця. А боротися можемо багатьма способами: всюди називати себе українцями, говорити і молитися україською мовою, і нізащо в світі не понижувати свого роду. Запам’ятаймо на ціле життя ці заповіді й людину, яка віддала все своє життя українському роду, не чекаючи нічого взамін.”” 

У своєму виступі Ярослава Колотило, радник у Міністерстві культури й культів та голова бухарестської філії Союзу українців Румунії, один з організаторів свята, зазначила: ”Ми сьогодні віддаємо пошану великому письменнику Тарасу Шевченку, а також відзначаємо 60 років відколи був піднесений цей пам’ятник і 20 років відколи вперше залунало на весь голос Шевченківське слово в Румунії, по-перше тут, в Бухаресті. У Румунії - вже чотири пам’ятники Тарасу Шевченку. Дай Боже, щоб було ще більше і щоб завжди шанували Тараса Шевченка, щоб любили його так як він любив Україну і як любить нас українців.”” 

Святкові заходи присвячені 198-й річниці від дня народження Тараса Шевченка продовжилися у приміщенні СУР-у, де присутні мали нагоду висловити свої думки про його життя і творчість. Виступив також бухарестський молодіжний гурт "Зоря", члени якого співали та декламували вірші Шевченка. 


(Христина Штірбець, фото: Посольство України у Бухаресті)


Ştirile Ambasadei Ucrainei din România

http://www.mfa.gov.ua/romania/rm/news/detail/77176.htm


În data de 7 martie 2012, la orele 15, în parcul Herestrău din oraşul Bucureşti a avut loc ceremonia solemna de depunere a florilor la monumentul lui T. Şevcenko, la care au participat membrii misiunii diplomatice ucrainene şi familiile acestora, reprezentanţii Uniunii Ucrainenilor din România, comunităţii ucrainene locale, studenţi ucraineni din România. În discursurile sale participanţii evenimentului au subliniat factorul unificator al Marelui Cobzar pentru naţiunea ucraineană şi reprezentanţii acesteia de pretutindeni.
Новини 
7 березня 2012 року, о 15 годині, у парку Херестреу міста Бухарест відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам‘ятника Т.Г.Шевченку, в якій взяли участь співробітники української дипломатичної установи та члени їх сімей, представники Союзу українців Румунії, місцевої української громади, українські студенти, які навчаються в Румунії. У своїх виступах учасники заходу відзначили об’єднуючий фактор Великого Кобзаря для української нації та її представників, де б вони не проживали

      
                 ministrul consilier Y. Verbytskyi şi ambasadorul V. Kotyk             preşedintele asociaţiei T. Şevcenko Mihai Traista

         
                        consilier - ministerul culturii Iaroslava Colotelo                                  prim-vicepreşedinte UUR Ioan Robciuc

poetul Ioan Covaci